Інформація в 7-ми реченнях: ефект болюсу фенілефрину перед початком безперевної інфузії норепінефрину у пацієнтів з септичним шоком
Болюси фенілефрину були пов’язані з більшою частотою ранньої, але не стійкої, гемодинамічної стабільності і були пов’язані з вищою смертністю в реанімації.
Це ретроспективне багатоцентрове когортне дослідження включало дорослих пацієнтів із септичним шоком. Первинним результатом було досягнення гемодинамічної стабільності (визначається як підтримка MAP≥ 65 мм рт. ст. протягом щонайменше 6 год. без збільшення безперервної дози вазоактивної речовини для інфузій) протягом 3 та 12 год після початку прийому норадреналіну.
З 1317 включених пацієнтів 181 отримали первинний болюс фенілефрину. Більшість пацієнтів, які отримували болюс фенілефрину, досягли гемодинамічної стабільності через 3 години, ніж ті, хто не отримував болюс фенілефрину (28,4% проти 18,8%; різниця ризику, 10%; 95% ДІ, 0,9% -18%). Введення фенілефрину болюсом було пов'язано з гемодинамічною стабільністю протягом 3 год (з поправкою OR, 1,8; 95% ДІ, 1,09-2,97), але не через 12 год (з поправкою OR, 1,42; 95% ДІ, 0,93-2,16). Введення болюсу фенілефрину асоціювалось з вищою смертністю у відділенні інтенсивної терапії (скориговане ОР, 1,88; 95% ДІ, 1,1-3,21)
Дослідники роблять висновк, що необхідна обережність, коли клініцисти розглядають питання використання болюсу фенілефрину у пацієнтів із септичним шоком.
Hawn, J. M. Bauer, S. R. Yerke, J.// Effect of Phenylephrine Push Before Continuous Infusion Norepinephrine in Patients With Septic Shock// CHEST jrnl//Published: December 11, 2020DOI:https://doi.org/10.1016/j.chest.2020.11.05106.082
Асп. Федотенко А.Ю.
