Авторизация

Email
Пароль

Інформація в 7- ми реченнях: Фактор VIIa в кардіохірургії – питання раннього призначення та дозування.

У представленому дослідженні, що було опубліковане у Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia (1), визначалася доцільність раннього застосування рекомбінантного фактора VIIa у низьких дозах ( <40 мкг/кг) у кардіохірургічних пацієнтів для купування інтраопераційної кровотечі.

На основі строків та кількості введення препаратів з гемостатичною дією до рекомбінантного фактору 7а пацієнти були розділені на три групи: перша -≤ 1 препарат (n=82), друга група 2-4 препарати (n=73), група 3- ≥ 5 препаратів (n=59).

Для дослідження пацієнти були розділені на три групи з урахуванням введення препаратів з гемостатичною дією до призначення рекомбінантного фактору VIIa

Згідно отриманих результатів дослідження у третій групі відмічалося збільшення терміну перебування у відділенні інтенсивної терапії (p=0.014) та підвищення кількості випадків ниркової недостатності у післяопераційному періоді ( p=0.039). Загальний об’єм трансфузії у першій групі пацієнтів був найнищий (IQR 2(1-4.75)) і найвищий у групі 3 (IQR 2(8-14)) ( p<0.001). Проте автори не знаходять різниці у кількості випадків тромбозу та рівня смертності між групами пацієнтів.

Виходячи із результатів дослідження, автори приходять до висновку, що призначення низьких доз рекомбінантного фактору VII a не супроводжується виникненням додаткових ускладнень, проте питання переваги раннього його призначення у кардіохірургічних пацієнтів залишається відкритим.

1. Sutterland L., Houchin A. et al. Impact of early, low dose Factor VIIa on subsequent transfusions and length of stay in cardiac surgery//JCVA/May06.2021/doi:10.1053/j.jvca.2021.04.043

Асп. Фарина Л.І.