Порівняльні результати використання дексмедетомідину та пропофолу для седації дорослих пацієнтів під час проведення штучної вентиляції легень
Використання дексмедетомідину суттєво не вливало на терміни госпіталізації пацієнтів у відділені інтенсивної терапії порівняно з пропофолом, але при використанні дексмедетомідину суттєво зменшувалась тривалість штучної вентиляції легень (ШВЛ) та ризик розвитку делірію у пацієнтів кардіохірургічного профілю. Використання дексмедетомідину суттєво збільшувало ризик брадикардії серед пацієнтів відділень інтенсивної терапії різних профілів. Такий висновок було отримано за результатами мета-аналізу, опублікованого в British Journal Anesthesia [1].
Метою систематичного огляду та мета-аналізу було оцінити тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії, тривалість ШВЛ, ризик розвитку делірію, летальність від всіх причин і вплив на гемодинаміку при використанні дексмедетомідину та пропофолу у пацієнтів, які потребували проведення ШВЛ. Показники пацієнтів відділень інтенсивної терапії різних профілів були проаналізовані окремо: кардіохірургічні, медичні / некардіохірургічні, пацієнти з сепсисом та пацієнти нейрокритичного лікування. Проведено аналіз даних підгруп на основі віку пацієнтів та дозування.
Критеріям включення задовольняло 41 дослідження з даними 3948 пацієнтів. Дексмедетомідин в порівнянні з пропофолом суттєво не впливав на терміни госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. При використанні дексмедетомідину було зафіксовано зменшення тривалості ШВЛ у пацієнтів кардіохірургічного профілю та менший ризик делірію. При використанні дексмедетомідину в порівнянні з пропофолом більш частото реєструвалась брадікардія; такий ефект зафіксований у пацієнтів всіх профілів. Аналіз підгруп виявив, що на частоту гемодинамічних побічних ефектів і смертність може впливати і вік; таки данні були отримані у пацієнтів кардіохірургічного, медичного та пацієнтів інших хірургічних профілів.
З огляду на те, що найвагоміші докази обмежені пацієнтами кардіохірургічного профілю, необхідні більш масштабні клінічні дослідження, щоб підвищити достовірність цих висновків і забезпечити подальше розуміння впливу на результати лікування конкретних вікових груп пацієнтів і доз дексмедетомідину та пропофолу.
1. Heybati, K., Zhou, F., Ali, S., Deng, J., Mohananey, D., Villablanca, P., & Ramakrishna, H. (2022). Outcomes of dexmedetomidine versus propofol sedation in critically ill adults requiring mechanical ventilation: a systematic review and meta-analysis of randomised controlled trials. British journal of anaesthesia, 129(4), 515–526. https://doi.org/10.1016/j.bja.2022.06.020
Доц. Танцюра Л.Д.
Зверніть увагу:
Спеціалізація з дитячої анестезіології далі
Спеціалізація з дитячої анестезіології (для педіатрів) далі
Спеціалізація з дитячої хірургії далі
Спеціалізація з дитячої ортопедії та травматології далі
