Скелетно-м’язовий біль при хворобі Паркінсона: зв’язок із дофамінергічним дефіцитом у хвостатому ядрі
Біль опорно-рухового апарату (MSK) вражає понад 80% людей із хворобою Паркінсона (PD, PwP) і може частково мати дофамінергічний характер, оскільки дофамінергічні препарати часто призводять до його полегшення (1).
PwP, які пройшли візуалізацію транспортера дофаміну в смугастому тілі за допомогою радіофармацевтичного препарату DaTscan™ ( 123 I-Ioflupane Injection) з використанням однофотонної емісійної комп’ютерної томографії (SPECT) як частину їхньої клініко-діагностичної роботи, були зараховані до «Міжнародного немоторного поздовжнього дослідження» (NILS; Національний інститут досліджень охорони здоров’я Великобританії, мережа клінічних досліджень, номер 10084) і включені до цього перехресного аналізу. Було проаналізовано зв’язок між специфічними співвідношеннями зв’язування DaTscan для кожного смугастого тіла, хвостатого ядра та клінічними оцінками болю MSK (оцінених за шкалою болю при хворобі Паркінсона (KPPS)).
53 PwP (30,2% жінки; вік: 63,79 ± 11,31 року; тривалість захворювання (DD): 3,32 (0,31–14,41) року; стадія Hoehn & Yahr (H&Y): 2 (1–4); еквівалентна добова доза леводопи (LEDD) : 543,08 ± 308,94 мг) були оцінені та включені в цей аналіз. Біль MSK був дуже поширеним (71,7% усіх учасників, середній бал KPPS Item 1 5,34 ± 4,76) і не корелював із тягарем моторних симптомів (загальний бал SCOPA-Motor; p = 0,783), але показав значну кореляцію з якістю життя (PDQ-8, r s = 0,290, p = 0,035). z-показники для хвостатого ядра (Exp (B) = 0,367, 95% ДІ для Exp (B) 0,148–0,910, p = 0,031) і смугастого тіла (Exp (B) = 0,338, 95% ДІ для Exp (B) 0,123 –0,931, p = 0,036), скориговані на DD, H&Y та LEDD, були значущими детермінантами болю MSK.
Отримані результати свідчать про зв’язок між болем MSK при PwP і тяжкістю дофамінергічного дефіциту в хвостатому ядрі.
Виходячи з вище наведеного, можна стверджувати, що у людей із хворобою Паркінсона кістково-м’язовий біль не виникає просто як прямий наслідок рухових симптомів — натомість він пов’язаний із тяжкістю дофамінергічного виснаження хвостатого ядра.
