Толерантність до болю після інсульту: дослідження Tromsе
Ураження після інсульту можуть змінити обробку та модуляцію болю, впливаючи на широко розповсюджену мережу залучених областей мозку (1). В наведоному дослідженні метою було порівняти переносимість болю у тих, хто переніс інсульт, і людей без інсульту в загальній популяції, як з хронічним болем, так і без нього.
Дослідження включало результати обстежень всіх учасників шостої та сьомої хвилі популяційного дослідження Тromse, які пройшли тестування холодного тиску (рука в холодній водяній ванні, температура води 3°C, максимальний час - 106с у шостій хвилі та 120с - у сьомій) і які попередньо перенесли інсульт чи його коваріати. Регресійні моделі Кокса були підібрані з використанням інсульту до відвідування дослідження, як незалежної змінної, часу витримки тиску на холоді, як змінної часу, та витягування руки з холодної води, як події; статистичні поправки були зроблені для віку, статі, діабету, гіпертензії, гіперліпідемії, індексу маси тіла та куріння.
Всього було включено 21 837 учасників, з них 311 з попереднім інсультом. Інсульт був пов’язаний зі скороченням часу переносимості холодного болю з підвищенням ризику відтягування руки на 28% (коефіцієнт ризику [HR] 1,28, 95% ДІ 1,10–1,50), при чому ефект був подібним як в учасників з (HR 1,28, 95% ДІ 0,99–1,66), так і без хронічного болю (HR 1,29, 95% ДІ 1,04–1,59).
Отже, ті, хто переніс інсульт, з хронічним болем і без нього, мали нижчу толерантність до болю при холодному тиску з можливим клінічним впливом на біль у цій групі.
